Warning: fread() [function.fread]: Length parameter must be greater than 0 in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 5
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
ЗАЩИТА ЖИВОТНЫХ

У київського мера гуманність... своя

Анжеліка КОМАРОВА | “Контраст”

Відлов бродячих тварин у нашій державі належить до однієї з тих непривабливих функцій міської влади, яка не підлягає розголосу. Влада робить це потайки, без зайвих свідків. Тримають тварин також подалі від людських очей, бо жодна нормальна людина не може дивитися спокійно на те, як у голоді й холоді вони очікують своєї смерті. Людей, які займаються відловом та подальшою утилізацією (черговий евфемізм для означення вбивства) бродячих собак та котів, в Україні називають гицелями. Це не лайка, а назва ремесла, яке ніколи не було гідним шани (пригадайте лише булгаковського Шарикова). Однак люди, які ним займаються, сприймають цю назву за особисту образу. Не терплять вони й висвітлення їхньої діяльності журналістами. Бо ж ховатися від людських очей їм є чого.

У суспільстві, яке сьогодні виявило своє тяжіння до європейської інтеграції, сформувався й певний погляд на ставлення до живих істот: з позиції турботи й захисту. Саме такий погляд на найслабкіших і визначає людину гуманну. У цивілізованому світі задля регуляції кількості домашніх тварин практикується не відлов та вбивство, а стерилізація (кастрація) та створення мережі притулків для тварин з метою контролю за їх розмноженням. Чи відома ця методика органам міської влади, під дахом якої на кошти громадян міста утримується служба гицелів? Безперечно. І, будьте певні, службовці цих структур розкажуть представникам ЗМІ про свою обізнаність з Європейськими конвенціями на захист тварин, наведуть цифри начебто ними простерилізованих і навіть прилаштованих у добрі руки тварин. А от про десятки тисяч убитих під час відлову на вулицях столиці та пізніше, у комунальному підприємстві «Притулок» у Бородянці, вихвалятися не будуть. Швидше розкажуть пережовану байку про небезпеку покусів та сказу.

І ця примітивна пропаганда влучає в яблучко. Пересічний обиватель, схильний звинувачувати у своїх бідах когось іншого, вже готовий замовити чергове вбивство чотириногого бідолахи, який знайшов собі ненадійний притулок біля ринку, а то й у дворі житлового будинку. ЖЕК радо виконає вимогу одного затятого собакофоба, проігнорувавши сотні голосів, які благають про помилування нещасних. І навіть те, що вбивству за 76 грн (таку суму треба сплатити за кожного вбитого собаку) є альтернатива: стерилізація тієї ж тварини за 65 грн, що дасть більший ефект, — не послуговує для чиновників аргументом. Не бачать вони доцільності хоча б економії коштів громадян. Чому? А тому, що немає на це вказівки згори.

Міський голова п. Омельченко не поділяє економічно обґрунтованих європейських теорій про ветеринарний контроль за народжуваністю тварин як більш гуманний і ефективний. Не потрібно йому це все — така в нього логіка. Чиновники столичної влади за прикладом свого голови вважають це закордонними забаганками, не вартими уваги. От знищення тварин — це по-нашому! Чи ж, радше, по-їхньому, бо переважна більшість киян, та й українців загалом, розуміють, що не може людина привласнювати собі право віднімати те, чого не вона дарує, — життя. Розуміє й те, що вбивство тварини — це крок до вбивства людини. Так чому ж можновладці серед усіх можливих способів контролю за народжуваністю тварин надають перевагу вбивству? Є в них своє, особливе уявлення про гуманність. І одного разу мені «пощастило» почути ту думку з вуст самого мера міста Києва.

А.К. — Чи поінформовані ви про те, що регулювання кількості безпритульних тварин у Києві проводиться не гуманно?

Олександр Омельченко (буравить мене злими очицями). — Це ваша думка така, а наша думка інша. Наша думка така: що сім років тому в місті Києві не було жодної структури щодо домашніх і приблудних тварин. А за сім років ми створили структури, фінансуємо їх, навели порядок у місті Києві, і ми продовжуємо цю роботу, передбачаючи бюджетні кошти і на лікування, і на утримання. І, якщо ви киянка і бачите очима, то в Києві фактично нема приблудних тварин.

А.К. — Але ця справа вирішується не зовсім гуманно...

О.Омельченко. — Ви про свою гуманність говоріть (сердито перебиває), а я буду про свою, я про свою гуманність говорю.

А.К. — Але ж існують європейські норми гуманності, на які рівняється людство...

О.Омельченко (знову перебиває). — У нас гуманність вища європейської. Набагато вища, у нас люди добріші, порядні люди і хороші.

А.К. — Чому ж немає прозорості у цьому питанні, чому журналістам з відеокамерами не відчиняють ворота у КП «Притулок» у Бородянці, чому забирають у людей фотоапарати при вході у цей притулок?

О.Омельченко (неприязно). — Я таких фактів не маю.

Моє наступне запитання про фінансування структури, яка займається відловом тварин, міський голова залишив без відповіді і неввічливо зник у відчинених дверях, закривши їх у мене перед носом.

Коментарі зайві.


 

НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт