Warning: fopen(counters/170014_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Свобода слова

Дон Жуан “по-європейськи”

Тетяна МЕТЕЛЬОВА, Київ

Нині захисників столиці розплодилося, наче кролів. Що не претендент на владне крісло місцевого виробництва, то палкий прихильник київської старовини й київського модерну. І хоч би в який номер бюлетеня з виборів до столичної міськради не втрапив виборець олівцем, обов'язково виявиться, що віддав свій голос черговому борцю за світле майбутнє рідного міста. Залишається тільки дивуватись, як це до ради, куди, палаючи святою любов'ю до Києва й киян, ідуть винятково чесні й порядні професіонали, потрапляють бездушні чиновники, шахраї усіх мастей, затяті корупціонери та їм подібні непривабливі постаті. Можливо, кандидати минулих виборів, які стали тоді переможцями, любили Київ не таким робом, як нинішні, більш обізнані в тонкощах муніципальної камасутри?

Та, видається, справа не в любовній майстерності сьогоднішніх претендентів на руку й серце виборця (руку — особливо! Ту, яка тримає бюлетень), і не в підвищеній палкості їхніх почуттів. Видається, девальвація слова нині сягнула найвідвертіших форм і знахабнілі залицяльники, наслідуючи історичний досвід дона Жуана, обіцяють нам те, у що самі анітрішки не вірять. Їх не бентежить, що зіставлення барвистих слів і безбарвних (як не сказати гірше) справ здатне в будь-якої людини викликати глибоке почуття огиди. Тож на кого розраховані гасла: на цілковитого бовдура, якого за гріш купити можна, чи на невиліковного мазохіста, якому що більше з нього знущаються, то солодше злиття у виборчому екстазі?

Не бажаючи підозрювати новітніх “Дон-Жуанів” у надто брутальному ставленні до громадян, яке межує із вправами, описуваними Кримінальним кодексом, мушу припустити останнє. І подальші рядки призначено спеціально для тієї верстви населення, на яку розраховано дисонанс між рекламно-звабливими закликами й прозаїчно-знущальними діями окремих пошукачів електоральної любові.

Мені до рук потрапив цікавий документ — заява члена партії “Європейська столиця” про вихід з цієї партії. Навожу його дослівно. “Оскільки мені був потрібний проїзний квиток на лютий 2006 року, який коштував 50 гривень, я вступив до партії “Європейська столиця”. У зв'язку з тим, що дія проїзного вже закінчилася, прошу виключити мене з членів партії”.

Не виключаю, що це — своєрідний жарт. Однак не позбавлений підстав, напевне. Оскільки достеменно знаю, що саме по 50 гривень виплачувалося тим киянам, які погоджувалися вступити до лав партії “Європейська столиця”. Одночасно з виплатою перших “дивідендів” за свою партійну належність політичний неофіт брав на себе зобов'язання проголосувати за тепер уже власну партію. За задумом організаторів чесних виборів “по-європейськи”, виконання обов'язку мали б простимулювати матеріально: за відданий партії голос виборець мав отримати ще 80 гривень. Весь прикол у тому, що “європейська” (ой, недаремно назва цієї партії — в лапках) партія гарантувала виплати лише “за колегіальним принципом”: за умов, якщо кількість зафіксованих членів партії, які мешкають на території якоїсь дільниці, дорівнюватиме кількості відданих за партію голосів на тій же дільниці. Відсутність же хоч одного голосу автоматично позбавляла решту голосуючих “компенсації за сумлінність”.

Висунута умова залишала широку можливість для організаторів “садо-мазохістьского голосування” щораз оголошувати про виявлену на дільниці невідповідність голосів. І, відтак, заохотивши виборців до любові перспективою отримання 80 гривень, мати бажане (голоси) без жодних виплат і, відповідно, витрат.

Не менш промовистим і суголосним описаному вище був принцип оплати праці офіційних агітаторів за партію. Їм гарантували виплату 10 гривень за кожного загітованого вступити до її лав. Усе було б нічого, якби не встановлюваний “план”, без виконання якого плата агітаторам не “світила”. А він становив не менш ніж 10 осіб за робочий день. З урахуванням того, що прийом у партію провадився із заповненням довгої й детальної анкети і наданням двох фотографій новоприбульця до лав, така вимога перетворювала перспективу підробітку агітаторів на вельми малореальну. Примітивне “кидалово”, закладене в основу стосунків з партійними новобранцями та агітаторами, не є чимось, спеціально вигаданим “європейськостоличниками” для поточних виборів.

Попри те, що партія є новачком на політичних обширах країни, методи її надто старі, щоб їх не випробувала на собі значна кількість українських громадян. Немає потреби занурюватись у надра власної пам'яті й пригадувати першу половину 90-х років, коли хвиля різноманітних ООО та МММ поховала під собою статки мільйонів довірливих громадян екс-СРСР. Варто лише згадати “піраміду”, вибудувану фірмою “Еліта-центр”, керівники якої благополучно випарилися з Києва з вагомими валізами грошей мешканців столиці.

Утім, формальний збіг методів двох “суб'єктів” теж не дивує. Оборудки, поширені в будівельному бізнесі, мають бути широко відомі, принаймні теоретично, діячам “Європейської столиці”. Адже левова частка панів, що фігурують у партійному списку партії, наданому до ЦВК і офіційно там зареєстрованому, — директори відомих будівельних та інших комерційних компаній Києва: “Інвестиційної компанії XXI століття», “Гарантії Трейд”, ТОВ “Л-Контракт”, “Житло XXI століття”, Сі-Пі-Ді Груп”, “Будівельної компанії “Основа-С”, ЗАТ “Квадрат-Україна” тощо. Що ж діється у сфері будівництва в столиці, про те згадувати й не варто — про це писали вже багато, а той з мешканців столиці, хто не читав писаного, мав змогу бачити вакханалію беззаконня й “кидалова” на власні очі.

Відтак будівельні фірми, які любили киянина впродовж довгих років будівельного буму в столиці, отримавши підтримку любителів екстремального політичного кохання, любитимуть своїх виборців і надалі — в особливо збочених формах.


 

НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт