"Знайди друга"
Kveti, "Неофіційна газета КНУ"
Тварини
багато в чому нагадують дітей. Так часто кажуть ті, з ким живе собака,
кішка, папуга чи якесь інше звірятко. Про безпритульних дітей в Україні
намагаються піклуватись усі, хто займається благодійництвом. А от на
тварин увагу звертають набагато рідше. Але і їм так само, як дітям
сім'ї, потрібні домівки й добрі друзі...
Щонеділі з 11 по 16
години за будинком Національної філармонії (біля зупинки екскурсійних
автобусів) проходить акція "Знайди друга": волонтери з "Молодіжної ліги
захисту тварин" пропонують усім бажаючим притулити в себе котика чи
песика. Звірят можна побачити або прямо на руках у дівчат та хлопців
або у фотоальбомі, бо тих, хто шукає друзів, насправді, досить багато.
Про подробиці ми розпитали у координатора акції Тетяни Ращук.
Цікаво, скільком тваринам ви вже знайшли притулок?
Тварин ми
прилаштовуємо не лише на акції, а й через форум, за допомогою
оголошень. Але якщо про акцію, то як мінімум двох тварин щоразу в нас
забирають нові господарі. Ліга працює вже три роки, от і порахуйте...
Скількох тварин можна побачити безпосередньо на акції?
Зараз дуже спекотно,
тому ми намагаємося виносити поменше, бо для них це дуже важко.
Останньої неділі з нами було четверо кошенят і двоє цуценят.
Звідки ви берете тварин для акції?
Більшість із них
підібрали наші волонтери, деяких приносять люди, які також їх десь
знаходять: у коробках, сміттєвих пакетах і баках. Це можуть бути як
маленькі, так і дорослі тварини, трапляються також інваліди: без лапок
чи хвостиків. Але і їх, буває, що забирають. Були випадки, коли ми
знаходили тварину в дуже тяжкому стані й у тому ж стані її забирав
новий господар.
Чи є якісь вимоги до цих тварин?
Довідка від
ветеринара і десятиденний карантин. Які ще можуть бути вимоги? Іноді
підбереш таке мале, худе, страшне, і думаєш, хто ж його такого візьме?
А коли відмиєш, нагодуєш, коли пройде тижнів зо два, щоб він здоров'я
підправив... На акцію приїжджаєш, а виявляється, що красень, яких
пошукати!
А до потенційних господарів?
Перш за все, з
людиною проводиться серйозна розмова про те, що тварина - це не
іграшка. Ми підписуємо договір, який юридичної сили не має, але служить
нам для статистики і підстраховки. У договорі вказуються паспортні дані
нового господаря, адреса його прописки й фактична адреса місця, де буде
мешкати тварина, плюс - контактні телефони. Усе це для того, щоб через
певний час ми змогли дізнатися, як тварина прижилася. Іноді господарі
самі нас запрошують у гості :)
Тварину потрібно
виховувати, стежити за її здоров'ям. Часом люди так і роблять. Але
іноді трапляється й по-іншому. Одного разу, наприклад, був такий
випадок: чоловік просив у нас таку собаку "щоб гавкала". Він
прохопився, що одну вже викинув, бо вона цього не робила. Таким людям
ми, звісно, своїх вихованців не ввіряємо.
Чи є тварина у вас?
Мій котик теж з
вулиці. Взимку ми почули писк, а підійшовши ближче, побачили, що кілька
кошеняток нявкають зі сміттєвому мішку у коробці з-під взуття. Вижило
щоправда тільки одне. Так у мене і з'явилося це маленьке диво.
Дуже часто
трапляються випадки, коли ми знаходимо, виходжуємо тварин, починаємо
прилаштовувати і тут розуміємо, що все, віддати не можемо. У такий
спосіб в деяких наших волонтерів назбиралося по 5-6 тварин. Є у нас
волонтери, яким пам'ятник треба ставити. Будинок одного сорокарічного
чоловіка ми вже називаємо міні-притулком, бо в нього останнього разу
було аж 12 тварин.
Ви допомагаєте лише собакам і кішкам?
У принципі, ми
намагаємося слідкувати за загальною ситуацією по Києву з тваринами,
яких експлуатують для роботи як, наприклад, мавпочок на Хрещатику. Але
основну увагу ми приділяємо кішечкам і собачкам, бо поки що більшого
обсягу потягнути просто не можемо. Коли розберемося з ними, то будемо
брати на акції й інших тварин.
Ви, фактично, берете участь у долі живих істот. Яка з історій вам найбільше запам'яталася?
Нещодавно приїздила
до нас родина з двома доньками. Вони хотіли взяти одного котика, але на
акції в той час було дві кішечки-сестрички, настільки схожі, що
відрізнити їх майже неможливо. Ви б бачили, як раділи дівчатка, коли
дізналися, що батьки вирішили не розлучати сестричок. Поки
заповнювалися договори, діти в усю сперечалися, хто кого як назве,
якого кольору почепить нашийничка і взагалі, були в цілковитому
захваті... J
Але найбільше емоцій
було, мабуть, коли дівчина принесла нам на акцію шістьох грудних
цуценят до тижня віком. Ми всі разом дуже довго доглядали їх, годували
кожні чотири години. І коли поступово малюки підростали, поступово ми
їх прилаштовували, коли з передостанньою дівчинкою господар прийшов до
нас на акцію і ми подивилися, наскільки вона гарна, на скільки її
господар нам вдячний... Раділи усі.
Коли бачиш щось
подібне, то розумієш, що не даремно усе це робиться, і що кожна тварина
гідна того, щоб мати свій дім і свого господаря - свого друга.
|
