Warning: fopen(counters/17142_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Про деякі проблеми деяких кримських заповідників

Наталя Шевченко

"Билли, что ты можеш сделать за деньги?..."

Як обманули Хитрого Лиса

На жаль, сценарій дуже актуальний для Кримського узбережжя і не тільки. 1998 року постановою Верховної Ради АР Криму було зарезервовано під заповідання урочище Лисяча бухта. Вже пройшла n кількість років відтоді як науковці Карадазького природного заповідника направили обґрунтування на розширення цього заповідника за рахунок Лисячої бухти. Досі це обґрунтування припадає пилом десь в архівах Рескомприроди Криму, бо виявляється, воно не відповідає методичним рекомендаціям Мінприроди.

Натомість набагато активніше просувалась справа з виділенням землі у тій же бухті сумнозвісній фірмі ТММ, що вже прославилась своїми посяганнями на Батиєву гору в Києві. Лише активний штурм громадських організацій змусив Рескомприроди поворушитись і нагадати Щебетівській селищній раді про свої зобов'язання щодо заповідання Лисячої бухти, а в Таврійському національному університеті вже почали створювати нове обґрунтування для включення урочища Лисяча бухта до природно-заповідного фонду.

Сказання про Ялтавель

Зовсім недавно всіх нажахала звістка про силове руйнування так званих засобів громадського харчування, що були збудовані татарами на айпетринській яйлі. Причин розглядалось багато. Гора Ай-Петрі входить до складу Ялтинського гірського природного заповідника, на якому по-закону заборонена будь-яка людська діяльність окрім наукової в обмежених кількостях і за спеціальним дозволом. Звідси, татарські кафе стояли там абсолютно неправомірно. Все б нічого, якби не виявилось, що головною причиною силових дій на яйлі, стало бажання деяких кримських можновладців зробити на Ай-Петрі...лижний курорт.

Передувало силовим розбіркам активне просування в колах Мінприроди зміни статусу природного заповідника на біосферний. Це, з невідомих причин, також підтримується директором Інституту ботаніки Дідухом Яковом Івановичем. Для тих, хто не знає - повідомлю, що в біосферних заповідниках передбачається зонування, а значить, можлива спекуляція щодо земельного питання. Це підтвердив головний архітектор Великої Ялти, який зазначив, що для реалізації проекту потрібно всього-на-всього змінити функціональне призначення земель http://news.mediaport.info/ukraine/2007/46860.shtml. Правда, пан головний архітектор, не дивлячись на свій поважний статус так і не вивчив, що категорії "національний заповідник" не існує в Україні, а ялтинський гірський хочуть переробити не в Національний природний парк, а в біосферний заповідник.

Хіба винні перелітні птахи, що на їхні гнізда прилетіли олігархи

Не щастить в Україні степам. То Асканію Нова розорюють і заселяють свинями, то Український степовий заповідник намагаються перетворити в "Український лісовий". А от на території колишнього заказника Караларський степ, яку хотіла взяти під свою опіку Міжнародна організація охорони птахів, вирішили огнездитись олігархи.

Вся історія полягає в тому, що колишній полігон, місце гніздування тисячі перелітних птахів, перевли зі статусу заказника до статусу Регіонального ландшафтного парку, що теж передбачає зонування. Причина проста: мальовничі схили Північного Заходу Керченського півострову, чисте в тому регіоні Азовське море і нестримне бажання когось заробити на цьому шалені гроші (завдяки відповідним землевідведенням). Найцікавіше те, що селищна рада у цьому випадку проявила справжній патріотизм. Вже було сказано, що на Караларський степ претендувало також Міжнародне товариство охорони птахів, але йому не дали землю з невідомих причин. Натомість дали землю забудовникам, але своїм http://bcc.ukma.kiev.ua/news/index.php .

Чому Опук мало не опух

Ще одною прикрістю природоохоронців стала ситуація довкола заповідника Опук. Проблеми цієї території розпочались цього року разом зі зміною адміністрації заповідника. В результаті фінансових перевірок діяльності заповідника було виявлено зловживання на суму більше 20 тис. грн., справу зараз передано до суду. Яким чином адміністрації вдалось назбирати таку немаленьку суму як для заповідника? У цьому їм посилено допомагали туристи, що бажали відпочити на дикій, так би мовити, природі; також практикувалось зниження зарплат, та хіба мало подібних механізмів?

Коли новоспечений директор заповідника зрозумів, що ситуація стала відома не лише вузькому колу співробітників, то результатом цього став лист-виправдання, що, начебто, у заповіднику все гаразд. Лист листом, а наразі у заповіднику планується "рокировка". Всього на всього, не змінюючи площі заповідника, замінити деякі цінні ділянки як для збереження природи, так і для забудови ділянками з такою площею, але зовсім іншою природною цінністю, аж ніяк не кращою "шоб никто не догадался".

"За деньги я готов сделать все!"


НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт