Warning: fopen(counters/17449_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Мокрий порох у рушниці українського законодавства

Анжеліка Комарова, "Свобода"

Екологічна ситуація в Україні потребує сьогодні особливої уваги. За умов досить розвиненої системи законодавства у цій сфері, зусилля борців за екологічні права не мають очікуваних успіхів. Можливо, справа у недостатній поінформованості та активності населення? Чи все-таки знову ж винуваті ті ж самі чинники: корумповане чиновництво, аморальний бізнес, бездарний уряд?

Бавимося у технічний прогрес…

Розмови про екологічну катастрофу, що нависає над нашими бідолашними головами, вже обридли обивателю й сприймається не більше як докучливі моралізаторські теревені. До певної пори. Поки грім не гримне…

А тим часом шестимільярдне населення Землі спокійнісінько збільшує свою чисельність на кілька мільйонів особин на рік. Демографічна перенасиченість перетворює планету на гігантське сміттєзвалище. Щороку його поповнює 150 млрд. людських екскрементів, яких не в силі нейтралізувати найновітніші очищувальні спорудження. А що вже казати про відходи атомної енергетики чи хімічної промисловості, насичені агресивними речовинами з періодом "повернення у таблицю Мендєлєєва" у тисячі років… Фактично завдяки стрімкому прогресу на усі ріки, моря, океани разом з океанічним дном, ґрунти, атмосфера, ближній космос перетворилися, вибачте, на нужник …

На початок 3-го тисячоліття конфлікт у взаєминах людини й природи зайшов у глухий кут. Чи можна покласти край такому вишуканому самогубству? Така думка здається по-дитячому наївною. Але, якщо поглянути на стан речей з точки зору поінформованої, екологічно обізнаної людини, то не менш інфантильною й недолугою здається тип поведінки "після нас - хоч потоп", який мимохіть викликає порівняння його величності Людини Мислячої з хробаком, який точить яблуко. Щоправда, людина, на відміну від хробака, підсвідомо налаштована на те, що колись наші розумні нащадки щось таке придумають, щоб те яблуко знову й знову відроджувалося. Тож не комплексуйте, живіть на повну й не слухайте екологів - то в них робота така: усіх лякати.

На перший погляд така точка зору начебто властива якимось малоосвіченим, асоціальним типам, що страждають на розумову слабкість. Проте ні, не обмежені у розумових здібностях маргінали вирішують будувати атомні електростанції та хімічні заводи в густонаселених районах; не інваліди розумової праці виливають у ріки, з яких п'є воду мільйонне місто, шкідливі відходи; не олігофрени розплескують нафту й мазут у Чорне та інші моря, на яких влітку відпочивають їхні ж родини. Важко запідозрити у якійсь важкій формі психічного розладу і президентів країн так званого третього світу, які дають згоду за якийсь дріб'язковий калим розміщувати чужі, завезені з розвинених країн радіоактивні відходи. Не назвеш обмеженими у рівні IQ й науковців, які створюють новітні технології, не замислюючись про їхні наслідки.

Однак ситуація на планеті схожа на дитячі забавки з сірниками.

Мораліст Лев Толстой, який ще не знав термінів "довкілля", "екологічна катастрофа", "сміттєзвалища", "терикони", "екологісти" та професійної лайки екологістів "рекреанти", пропонував подолати сучасне варварство шляхом перетворення, перевиховання самої людини.

На жаль, досі не знайдено рецепту, як сформувати світогляд ідеальної, нешкідливої для себе та оточуючих істоти, яка натомість руйнувати - покращує світ навколо себе.

Чому Оргуська конвенція спотикається в Україні?

Сьогодні найпершою зброєю в руках борця за екологічні права є інформація. Право на неї гарантує нам Основний Закон України. Але на практиці отримати необхідну інформацію у передбачені законом терміни під силу лише досвідченим юристам. Разом з тим, уявіть ситуацію, якби ми й цього не мали.

Окрім Конституції, у благородній справі пошуку правдивої інформації з першого джерела може слугувати Закон України "Про інформацію". Оскільки йдеться про проблеми довкілля, то до послуг захисників екологічних прав людини ціла низка постанов від Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства охорони здоров'я України: "Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації", "Про затвердження державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)", "Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві", "Про затвердження Порядку реєстрації та постановки на облік організацій, що займаються інвентаризацією викидів забруднюючих речовин на підприємстві". Доповнює цей список Верховна Рада Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Кабінет Міністрів постановою "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля". Можна додати ще список допоміжних правничих документів щодо чистоти повітря й питної води.

Отже, сучасний екологіст має гідний арсенал для першого етапу своєї нелегкої праці, а саме пошуку інформації.

Додає впевненості й те, що 1999 року Україна підписала і ратифікувала Оргуську конвенцію "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища". Для гармонізації існуючого українського законодавства відповідно до вимог Оргуської конвенції у 2002 році були прийняті зміни в Законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу" та Кодексі про адміністративні правопорушення, а в 2004 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища були затверджені два Положення "Про порядок надання екологічної інформації" та "Про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля".

За висновками іноземних експертів, українське законодавство є доволі прогресивним. Разом з тим доступу громадськості до інформації, участь в прийнятті екологічно важливих рішень, доступ до правосуддя в Україні є доволі суперечливою.

Здобути трохи правди

Боротьба за екологічні права розпочинається з роздобування інформації. На цьому початковому етапі вас очыкують першы перепони, які можуть бути останніми.

У Міністерстві охорони навколишнього природного середовища (не інакше, як з найкращих спонукань!) діє своєрідна цензура на доступ до інформації у вигляді грифа "Для службового користування" (ДСК).

За довідкою громадської організації "Екоправо-Київ", серед різних типів інформації екологічного змісту найнижчий рівень доступу зафіксовано в сфері екологічної звітності промислових підприємств. Керівник "ЕкоПраво-Київ" Борис Васильківський стверджує, що найбільшою проблемою, з якою зустрічається громадськість при поданні запитів на підприємства-забруднювачі - це відмова на підставі того, що бажана інформація є власністю підприємства або комерційною таємницею. Велемовне чиновництво завжди знайде виправдання своїм хитрощам, однак у данному випадку йдеться про порушення статті 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Дослідження ще однієї незалежної громадської організації "Національний екоцентр України" (НЕЦУ) показало, що в багатьох державних управліннях екології до інформації з грифом ДСК відносять висновки екологічних експертиз: "На відміну від переліку засекреченої інформації в додатку до Наказу Мінприроди, в обласних списках засекречуються не "обрані" висновки державної екологічної експертизи, а буквально всі", - констатує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.

"Практика надання висновкам екологічної експертизи грифу "Для службового користування" суперечить логіці проведення самої екологічної експертизи, результатом яркої є висновок, як рішення державного органу щодо екологічної допустимості проектної чи поточної діяльності та забезпечення екологічної безпеки", - вважає виконавчий директор благодійного фонду "Екологія-Право-Людина" Сергій Лозан.

За дослідженнями "ЕкоПраво-Київ" та Центру соціальних та політичних досліджень інформація про доступ громадськості до участі в прийнятті екологічно значимих рішень на прикладі відібраної для аналізу хімічної промисловості України виявилась практично відсутньою.

Тиха війна

Щороку українські екологісти заносять до свого чорного списку черговий об'єкт техногенного лиха. 1992 року - аварія на Кременецькій райагробазі (вилив у ґрунт близько 14 тис. кг нафтопродуктів); 1992 р - диверсія на нафтобазі м. Світловодська Кіровоградської області (вилито понад 200 т пального); аварія на ТЕЦ в Чернігові в. (вилив мазуту - близько 300 т); того ж 1992 року масовий вилив нечистот на пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Феодосії; у вересні 1993 року -аварія на Київській насосній каналізаційній станції, унаслідок якої у Дніпро протягом більше тижня щоденно зливалося майже 1,5 млн. кубометрів фекальних стоків. Перелік продовжує недавня "аварія в Болеславчику", що призвела до забруднення ґрунту й питної води в п'яти населених пунктах Миколаївської області, техногенне забруднення ґрунту на території Відкритого акціонерного товариства "Радикал" ( м. Київ) внаслідок недосконалості процесів виробництва хлору і каустичної соди ртутним методом.

Минулого року отруєння "жовтим фосфором" завдало лиха мешканцям Львівської області, коли на перегоні "Красне-Ожидів" зійшли з колії і загорілись 15 цистерн з "жовтим фосфором". Отруйні властивості цієї речовини здатні викликати ураження кісток, кісткового мозку, некроз щелеп, токсичний гепатит.

Доповнює картину екологічного апокаліпсису викид мазуту в Керченській протоці 2007 року, внаслідок якої у воду вилилося більше 1 тисячі тонн мазуту. У лютому 2008 року викиди у Чорне море повторилися в ще більшому масштабі.

Частота й неминучість цих випадків є результатом того, що влада не приймає належних запобіжних заходів та зловживає непоінформованістю громадян та для їхнього порятунку та компенсації їхніх матеріальних та моральних збитків.

Однак, маємо й позитивний приклад діалогу влади з населенням. Зокрема інформаційний прорив здійснив нещодавно міністр із питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра, який повідомив про ризик масштабного затоплення столиці унаслідок зношеності каналізаційної мережі.

Володимир Шандра звинувачує у цьому Київську держадміністрацію, яка "одержуючи надходження від продажу землі в столиці, повинна сама, без фінансування з боку Кабміну, оплатити необхідну реконструкцію системи.

Чи потрібні корумпованій владі освічені громадяни?

Усвідомлення людьми своїх прав, у тому числі екологічних, відбувається за умови, що вони проінформовані про них. Якщо ж люди обізнані зі своїми правами або знають про них поверхово, ці права не будуть реалізовані. Тому проблема права людини на безпечне природне довкілля безпосередньо входить у простір проблеми правової культури і замикається на проблемі загальної освіченості населення.

У переважної більшості населення України (близько 70%) рівень освіти не перевищує загальну середню. Доступ до Інтернету у місті має один учень з 200, а в селі - один з тисячі. Для порівняння: у країнах Європейського Союзу ще у 2003 році один комп'ютер, підключений до мережі Інтернет, припадав на 15 учнів.

Однак і за умов комп'ютерного забезпечення та користування Інтернетом інформація про стан довкілля, а отже безпеку життя населення, часто-густо залишається за семи печатями. За результати моніторингу стану інформаційної відкритості сайтів органів державної влади, проведенного Українським незалежним центром політичних досліджень Найбільш інформаційно-закритими є сайти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (48,33%), Міністерства вугільної промисловостіУкраїни (52,67%), Міністерства оборони України (55,67%).

Останніми роками в Україні різко збільшився попит на освіту, а заразом зросла і кількість вищих навчальних закладів. Проте загалом не йдеться про якісні освітні послуги і назва "національний" є не більше ніж формальним додатком до їх назви внз. При цьому плата за навчання зростає щороку, а доступ дітей з небагатих родин до кредитів на навчання залишається дуже обмеженим. То ж про зростання освіченості населення говорити ще рано. Рівень корумпованості у вищих навчальних закладах також не сприяє фактичному підвищенню рівня освіченості українських громадян.

До всього додається і чинник фінансової депресивності населення. Заклопотаність пересічного громадянина пошуками хліба насущного потісняє прагнення захисту природного середовища, у якому він проживає.

Як показують соціологічні дослідження, обізнаність українських громадян зі своїми правами та свободами є досить низькою. Протягом останнього десятиріччя половина пересічних українців вказує на недостатність юридичної допомоги для захисту своїх прав та інтересів.

Результати опитування громадської думки, проведеного авторитетною міжнародною організацією "Transparency International", засвідчили, що українські громадяни вважають найкорумпованішими державними органами міліцію, суди і митницю. Українські політики є корумпованими переважно через поєднання багатьма депутатами парламенту та місцевих рад політичної діяльності та бізнесу.

А починається корупція з навмисного затемнення інформації, на яку має право будь-яка фізична чи юридична особа. У Законі України "Про боротьбу з корупцією", у розділі II Попередження корупції (Ст.5) йдеться: "державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію".

Україна займає сьогодні 118-у позицію у переліку корумпованих країн, таку ж позицію вона займала 2005 року. Корумпованість державних органів, криміналізація формально (зовні) узаконеного бізнесу, пов'язаного з впливом на природне довкілля, набуває таких форм як: блокування судових процесів проти порушників екологічного законодавства, як гальмуванням цих процесів, так і тиском на позивачів, особливо окремих громадян; "прикриття" центральними відомствами своїх підлеглих на місцях - порушників екологічного законодавства. Серед найвпливовіших соціальних груп в України респонденти називають представників мафії та злочинного світу. А це небезпечний синдром: формується образ "сильної людини", як такої, що нехтує законами та моральністю.

ДЖЕРЕЛО: Тгазета"Свобода", № 35 (399), 29 вересня 2008 р.


НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт