Warning: fopen(counters/17496_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Совські озера: проникнення крізь звичайне

В.Придатко-Долін, "Хайвей"

Продовження циклу освітніх публікацій автора про біотогеоінформатику – на прикладі результатів обстеження природного, біотичного потенціалу каскаду озер Совської низовини (Київ), і завершення їх висновком (на фоні повної занедбаності озер!) про вражаючий природно-освітній потенціал території, дійсно, ландшафтно-європейського рівня. (А чому територію виключили із списків живих, тобто із зеленої зони міста Києва, – сьогодні відомо лише бюрократам). Вперше проводиться аналогія між Совською низовиною та парком Слімбрідж, що у Великобританії.

Панорама Совських ставків (В.Придатко-Долін) Основне дослідження виконано на сучасному ІТ-рівні, із використанням даних дистанційного зондування Землі (Terra MODIS, Terra ASTER, Landsat 7 ETM+) та тематико-картографічного ГІС-моделювання (ArcMap 9.2, ArcMap 9.3), поєднаного із матеріалами наземного обстеження 2005 та 2008 років. Обґрунтовується не торговельно-розважальний, а європейський, більш вигідний місту підхід до розвитку цієї території – через утримання парку тварин і рослин. (На створення об"єкта ПЗФ, ймовірно, просто немає часу). Ставка має робитись на політичну волю людини, її знання, міцну «пам’ять» водно-болотних ландшафтних екосистем, що «краще знають» як повернутись у природний стан; існуючі природні коридори, та на діючі, власне екосистемні, очисні «споруди» (дощі, сніг, воду, що тече, поглинаючу зелену масу, зокрема, очерет, та активне випаровування у літній період), і, безумовно, на підтримку громадськості.

Читаємо наукову класику

Сьогодні Совські озера (Нижні) – це несподівана для Києва, досить багата на види тварин і рослин прісноводна ландшафтна екосистема. (Анімаційне озвучене зображення цієї чудової панорами див. в Інтернет [1]).
За матеріалами, що зберігає на своєму сайті Мінприроди України [2], місцина, в яку повністю входить і весь каскад озер Совської низовини, з огляду, зокрема, на тваринний світ, дозволяє впевнено казати про її унікальність. Легенда відповідної карти про поширення тутешніх тварин говорить про наступне: білка звичайна, вовчки (сірий, лісовий), ховрахи (крапчастий, європейський), сліпак подільський; шуліка чорний, яструб великий, канюк звичайний, орлан-білохвіст, чеглок, голуб-синяк, припутень, дятли (сивий, білоспинний, середній), жайворонок лісовий, дрозди (чорний, співочий); ящірки (живородна, зелена), веретінниця, гадюка звичайна, жаба трав’яна. Із сусідніх заплав річок сюди потрапляють чи завжди потрапляли (за класичною схемою): кутора (звичайна, мала), полівки (водяна, економка), ондатра, бобер європейський, видра річкова, норки (європейська, американська), тхір чорний; норець чорношиїй, шуліка чорний, орлан-білохвіст, скопа, луні (болотяний, лучний), яструб-тювик, чаплі (руда, велика та мала білі, квак, бугай, бугайчик), гуска сіра, лиска, курочка водяна, фазан, кулик-сорока, веретенник великий, мартин звичайний, крячки (річковий, малий, чорний), дятел малий строкатий, плиски (жовта, біла), синьошийка, очеретянки (велика, лучна), ремез, синиця вусата, вивільга, вівсянка очеретяна черепаха болотяна, ящірки (зелена, живородна), ящірка різнокольорова, вуж водяний, гадюки (звичайна, степова), тритони (звичайний, гребінчастий), кумка червоночерева, жаба трав’яна, часничниця. Аби не бути голослівним демонструю і читачеві фрагмент цієї карти; червоною стрілкою показано Совську низовину.

За більш прагматичними даними дистанційного зондування землі Terra MODIS (2002), переведеними на мову класів земної поверхні (LCC), можна відкрити для себе іще більше, а саме ореол очікуваного біотичного різноманіття всієї Совської низовини. Парадокс, але виходить, що ця низовина знаходиться у «холодній» зоні синтезованого цифрового зображенння, де значення LCCD коливаються в інтервалі 0…22. Для інформації, більш простою мовою: чим колір карти LCCD червоніший, тим щільність класів земної поверхні, або LCCD, більше, а із ним більше і очікуване біотичне різноманіття. Отже, Совська низовина із своїм тваринним і рослинним світом є новорічним сюрпризом для адміністрацій Соломянського та Голосієвського районів м.Києва, подарунком обставин, і що підтверджується більш пізніми результатами наземних обстежень 2005 [3], і вже 2008 року [4]. Звичайно, світ змінюється так швидко, а людина тисне на екосистеми так настирливо і жорстоко, що деякі із цих облич, особливо ссавців, пішли, або вже йдуть геть із низовини подалі, і, скоріше за все, назавжди. А може й ні?

Користуючись нагодою, автор використав ці ж опубліковані дані різних років, аби побудувати трохи незвичайний колаж із облич тварин, притаманних Совській низовині, і якби зустріти їх між собою, запросити до участі у дискусії.

Дуже красиво, і надихає на те, щоб запропонувати щось сучасне, прогресивне, розраховане на довготривалу перспективу.

Совські озера, Слімбридж, Антарктида

Дивне поєднання понять (Совські озера, Слімбридж, Антарктида), чи не правда? Але, повірте, цілком реальне – при умові, що робитиметься все із розумом, а не із комерційно-витріщено-пустими очима. Отже, до справи: що це таке – Слібридж, і при чому тут Антарктида?

Засновником парку Слімбридж, Великобританія, був Сєр Пітер Скотт, син відомого першовідкривача Антарктиди – Роберта Скотта. Подібні парки мають як природоохоронне, так і освітнє значення, розвивають механізм самоокупності, і існують завдяки активній допомозі - з боку тварин!, рослин!, а також населення, природоохоронних громадських організацій та ін. (Відверта наївність автора полягає у тому, що він пропонує такі несподівані речі для роздумів мешканцям низовини та орендарям саме у період глобальної економічної кризи та РТЦ-доби).

Але…автор бував у Слімбріджі, коли навчався в ICCC (International Centre on Conservation Education), і бачив все це на власні очі. Так от, автор впевнений, або, як часто кажуть депутати Верховної Ради – «глибоко переконаний», що забудовники Совських озер іще ні сном ні духом навіть не чули про те, що каскад озер Совської низовини, що у Києві, дуже схожий на…місцину Слімбрідж, що у Великій Британії! Порівняйте, читачу, ці два види: на Лагуну Шелтред та на наші Совські озера, із того берега, де розташована сьогоднішня вулиця Кіровоградська). Пейзажі дуже схожі, але наш навіть кращий!

Отже, Слімбрідж..., але ж раніше там теж не було ніякої захищеної території – озера та очерети, одним словом, болото. Тепер у Слімбриджі розташований відомий на весь світ WWF Trust Fund. Почалось усе з того, що колись давно, у Слібріджі, біля Глостера жив собі, був собі Сер Пітер Макгам Скотт (Sir Peter Markham Scott), син відомого відкривача Антарктиди – Роберта Фалкона Скотта (Robert Falcon Scott). Роберт Фалкон Скотт загинув в Антарктиді, коли маленькому Пітеру було всього 3 роки.

Своїй дружині, скульптору Катлін Брюс (Kathleen Bruce), він залишив побажання відносно Пітера, щоб при можливості … to "try and make the boy interested in natural history…’ Тобто, залучити Пітера до занять історією природи. Пітер виконав побажання батька і став відомим британським орнітологом, захисником природи, а ще й художником, морським офіцером і спортсменом. На території Слібріджської місцини, а це відкритий (без парканів!), парк птахів, Серу Пітеру Скотту встановлено пам’ятник, що зафіксував мить, коли Пітер годує лебедів.

Так, лебедів там багато, та не тільки лебедів. Талановитому британцю спало на думку, що якщо місцині Слімбрідж лише трохи допомогти облаштуванням, а птахам «підказати», що можуть і не летіти у вирій, а залишитись у Британії (через підгодовування, влаштування штучних острівців, встановлення захищених гнізд (кожному виду – на їхні вимоги), зменшення турбування, то … так і буде). Уявляєте, сьогодні у Слімріджі виводять пташенят навіть фламінго. (Правда, це артефакт, що виник у зв’язку із надзвичайно теплим літом, але ж факт!) Спостерігати фламінго на гніздах відвідувачі можуть через скло: всі птахи, вируюче життя – на волі, а люди – за склом, або на спеціальних доріжках. У Слімбріджі дуже багато відвідувачів. Їх тягне сюди через винахідливість тих, хто піклується про парк. Наприклад, тут є збільшене гніздо лебедя, де і дорослі і діти можуть трохи посидіти, або відчути себе птахом, і гарний музей природи. Всюди на території парку, всюди, гарні ослінчики (пофарбовані, цілесенькі, без написів), часто встановлені за свій кошт самими відвідувачами, із присвяченнями, наприклад, матері, батьку, близькій людині. Тут можна і відпочити, і дітей навчити. Відвідувачі із задоволенням купують на виході із парку (увага: не у центрі парку, де у нас РТЦ ліплять, а на виході, тобто на периметрі) зображення птахів – на краватках, футболках, тарілках, капелюхах. Купують картини відомих митців, або фарби, пензлі, олівці. Це місце поваги і до себе і до того надбання, що подарували обставини. (Про нас – і нагадувати навіть не хочеться, аби не псувати настрій).

На погляд автора, ніщо не заважає місцевій владі і зараз піти не шляхом РТЦ, а шляхом Слімбриджа, аби мати значно більший зиск від унікальної місцини, аніж від підземного паркінгу (на ґрунтових водах!) та іншого нагромадження, якого вже вистачає поряд, на Дімієвському ринку (тут тобі і торговий, і розважальний, і центр, і паркінг,і , буває, і мами із колясочками…). Хіба це правильно прямо в центрі красивої, хоч і занедбаної, Совської місцини впурдулити РТЦ? Може нам, як європейцям, краще бути схожими у цьому питанні на колишніх британців, аніж на теперішніх українців? Нехай би був парк тварин і рослин.

Найболючіші проблеми сьогодення

У нижній частині каскаду Совських озер у наявності всі ознаки знищення цієї унікальної території: будиночок для інформування населення, що біля озер, демонструє через скло план забудови, дві-третини якого складає РТЦ і логічно поєднані із ним конструкції. Термінологія дозвільних документів є суто будівельницько-комерційною, далекою від природоохоронних цілей. Залишається загадкою: як можна було взагалі до 19,7 га прісноводної ландшафтної екосистеми, навіть такої трансформованої, вивести із списків зелених зон столиці у часи активного членства України у Конвенції про біорізноманіття, Бернській конвенції та Європейської ландшафтної конвенції! При цьому, екологи вже не раз вказували на те, що ТУТ МЕШКАЮТЬ ЧЕВОНОКНИЖНІ ВИДИ. Хочеться іще раз повторити: червонокнижні види. У торговельно-розважальних центрах їх ніколи не буває.

Доцільно було б забудовникам познайомити мешканців приозер’я також із наступними важливими документами, на які є посилання у рішенні Київради від 12.07.2007 №1102/1763, і які демонструє забудовник, а саме: а) акт обстеження зелених насаджень від 23.02.2007 №328 (див. п. 6.4 рішення Київради); б) вимоги управління охорони навколишнього природного середовища від 02.07.2007 №05-08/1232 (див. п.6.6 рішення Київради).

Є питання і до винесення земельних ділянок в натуру. (Чи можна назвати паркан, який по своєму трактуватиме геометрію забудови, винесенням меж земельних ділянок в натуру, у противагу топографічним ходам?). Винесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість), мало бути виконано у місячний термін!, тобто до 12.08.2007!

Прогноз стану прісноводної-ландшафтної екосистеми «Совські озера (Нижні)» до 2022

Згідно із поточною документацією, зазначена територія передається орендарю на 15 років, тобто до 2022 року. За цей час тут виникне урбанізований окультурений ландшафт, який не ставить за ціль збереження історично-значущого київського ландшафту, який пам’ятає, ловили багатио риби і брали кригу для потреб Києва, та ландшафту, що акумулює середовища існування червонокнижних тварин і рослин, у тому числі тих, що внесені у Червону книгу України, та тим, яким загрожує небезпека знищення у Європі. Навпаки, на території домінуватимуть РТЦ, ресторани, штучні водойми, водні велосипеди, автомобільні стоянки. Можна гарантовано передбачити, що через 15 років тут не знайдуть також ні одного червонокнижного виду тварини чи рослини, щільність видового різноманіття зменшиться втричі чи більше, адже мозаїчність ландшафтного різноманіття буде зведено нанівець. (Найпростіші формула для розрахунку це d=S/lnA, де d- біотичне різноманіття, S - кількість видів, A - площа території існування. Якщо кількість видів прийняти навіть за константу, то лише із кардинальної зміни площ середовищ існування, цей показник суттєво зміниться. Один РТЦ зменшує площу екосистеми на 2/3). Відбудеться, як кажуть професіонали, уніформація (uniformity – англ., надмірне спрощення), а також інсуляризація, тобто островізація середовищ існування. Подрібнення середовищ існування на шматки та збільшення їхньої ізольованості. Індекс гемеробії (тобто показник антропогенної трансформації) сягне найвищих відміток. Ні про яке розмноження звичайних для прісноводних-ландшафтних екосистем видів тварин і казати не варто. Зокрема, у списку диких ссавців залишаться лише криса та хатня миша, можливо, заходитиме зрідка вивірка. У списку птахів домінуватимуть синантропи – голуб, сіра ворона, грак, галка, хатній горобець. Зросте загазованість території. Операції із розважальною та торгівельною нерухомістю у зоні дії територіального трасформера пройдуть шлях переоформлення й зміни власників, та нестимуть на собі шрами від пірамід відповідальності. Імена ідеологів і лідерів трансформації загубляться на дорогах часу, а самі ці люди зміняться, постаріють і будуть недосяжні. Зросте кількість публікацій про історичне минуле цієї території, її колишній природний потенціал. Все буде як би по Свіфту: друге чи третє коло життя, а він (персонаж Свіфта, дехто Поліцейський), як і раніше, все тут же, і такий же, і на тій же ринковій площі…

Таким чином, торговельно-розважальний шлях розвитку Совської низовини (Київ) веде у комерційні хащі 2022, де сучасні Індіани Джонс може знайдуть потім і лєман-бразеровску комерційну піраміду? А потенціал території значно більший! Навіть бюрократам від архітектури й екології вигідно дізнатись про це вже сьогодні.

Що робити?

У сучасного міста немає іншого шляху, аніж як розвивати зелені зони. У питанні збереження, точніше реанімації природно-рекреаційного потенціалу каскаду Совських озер, ставка має робитись на наступне: політичну волю людини і її знання; юридичний досвід; досить міцну «пам’ять» водно-болотних ландшафтних екосистем, які здатні «знають краще» як повернутись у природний стан, існуючі природні коридори, та на діючі, власне екосистемні очисні «споруди» (дощі, снів, воду, що тече, поглинаючу зелену масу, зокрема, очерет, та активне випаровування у літній період). Науково обґрунтовані інженерно-технічні рекомендації щодо оптимізації територіального планування у цій існують принаймні з 2003 року [6].

Автор іще раз підкреслює: озера знаходяться у жахливому стані! Вода їхня не те що забруднена, а, скоріше за все, просто отруйна. Немає журналістського сенсу у тому, щоб фотографувати сміття біля зупинки "Мистецька" і далі, або писати про занедбаність – не цікаво. Вже не цікаво навіть знаходити у ГІС все нові і нові помилки забудовників щодо гектарів, або юридичні казуси у дозвільних "макументах". Головне диво у тому, що тут все одно гніздують водоплавні птахи і животіють червонокнижним комахи [4] і залишається досить різноманітним видовий склад тварин і рослин. Качки, лиски, болотяні курки, крячки виводять пташенят. (Вважайте, що в умовах майже атомної війни).

У цьому і полягає чудо природи і її сила величезна, але вона, на привеликий жаль, не безкінечна!

Джерела інформації

1. Совські озера (Київ, Україна) - Sovsky Lake (Kyiv, Ukraine) - http://www.youtube.com/watch?v=DDj_yvJcCQI
2. Тваринний світ. Карта поширення тварин в Київській обл./Екологічна ситуація у Київській області - http://mail.menr.gov.ua/publ/regobl01/dpsir/Kievs’ka%20obl(Yakubenko%20K)/Kompon_prirod/tvarini.htm
3. Обґрунтування необхідності створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Совські стави»/Звернення щодо необхідності надання природно-заповідного статусу території долини р.Совка//Лист НУЦУ №125-1/97-565MB від 23.06.2005 до Держуправління екології та природних ресурсів у м.Києві.– 16 стор."
4. В.Придатко-Долын. Совські озера: тваринний і рослинний світ/Экология 15 октября 2008 - http://h.ua/story/143967/
5. Бібліотека quick-look (зображень тварин і рослин) із відкритих джерел Інтернет: www.pbase.com, upload.wikimedia.org, www.enciclopedia.com.pt, ww.naturspesialisten.no, photo.net, flickr.com, www.hrhunting.com, www.ecores.uzh.ukrtel.net, upload.wikimedia.org, cyberbirding.uib.no, www.hlasek.com, commons.wikimedia.org, www.pbase.com, upload.wikimedia.org, www.pbase.com, fotki.yandex.ru, www.rbcu.ru, community.livejournal.com, community.livejournal.com, www.deryabino.ru, zoometod.narod.ru, www.naturspesialisten.no, flickr.com, community.livejournal.com, www.hlasek.com, popgen.unimaas.nl, www.ostrach.de, homepage.ntlworld.com, www.steve.gb.com, www.biopix.dk, www.sostaupiniere.be, pt.treknature.com, www.wildaboutbritain.co.uk, www.gallery.insect.cz, www.bbc.co.uk, www.espacionatural.com"
6. Ландшафтно-екологічний аналіз зеленої зони столичного міста (на прикладі міст Києва і Берліна) 2003 года. Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.01 / О.В. Савицька; НАН України. Ін-т географії. — К., 2003. — 20 с.: рис. — укp. - http://www.disser.com.ua/contents/18335.html





НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт