Warning: fopen(counters/17525_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Філантропія смертоносного диму, або КСВ-технології

Анжеліка КОМАРОВА

З моменту ратифікації Рамкової Конвенції ВООЗ з контролю над тютюном (2006 р.) уряд України зробив кілька важливих кроків у цьому напрямку. Насамперед це підвищення акцизів на виробництво тютюнових виробів і обмеження їх реклами. Надалі планується вдосконалення механізму управління рекламою шляхом її заборони на зовнішніх носіях. Бізнес змушений пристосовуватися до нових правил гри і маскувати маркетинг під виглядом різноманітних соціальних програм. Тютюнові корпорації беруть на своє озброєння ідею КСВ, підпасовуючи її під свої інтереси.

Кохайтеся журналісти, та не з бізнюками…

Не секрет, що виробники тютюнового продукту потребують постійних послуг медіа для реклами свого небезпечного для життя товару. Враховуючи відчайдушний спротив борців за звільнення життєвого простору (у тому числі й медійного) від тютюнового диму, бізнес вдається до найвишуканіших форм впливу на соціум. Так останнім часом в Україні поширилися семінари-тренінги з КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) з залученням журналістів та громадських організацій. Нещодавно автору статті особисто довелося взяти участь в одному з таких семінарів під час якого журналістами безкоштовно надали майстер-клас з КСВ. Вислів "корпоративна соціальна відповідальність" все частіше входить в наш ужиток. Дати єдине точне визначення цьому словосполученню непросто. За Вікіпедією "Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність - це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності".

Говорячи простою мовою, йдеться про те, як вдовольнити людей (споживачів), отримати гроші, та ще й при цьому зберегти (не дуже зруйнувати) природу. КСО навчає представників бізнесу мистецтву балансування між цими трьома китами. Пізнавати нове й контактувати з людьми - це для журналіста святе. Однак соус, під яким подають цю поки що нову в Україні страву (мається на увазі КСО) буває з добрячим присмаком тютюну та ще й пива. Ні, йдеться не про фуршет, без якого також на таких заходах не обходиться. Майстер-клас відбувся за сприяння провідної тютюнової корпорації. Тренерами журналістів виступали менеджери від алкогольного й тютюнового бізнесу. Присутні на семінарі журналісти також мали відчувати себе бізнесменами-початківцями, яких старший брат повчає, як бути більш успішними. "Медіа - це бізнес" - було гаслом цього семінару. Журналістам намагалися донести думку, що через висвітлювання журналістами лише негативних даних про діяльність корпорацій призводить до зменшення інвестування в КСВ. За такою логікою, якщо журналісти не співатимуть дифірамби бізнес-компаніям, то ті не бачитимуть сенсу в інвестуваннях програм КСВ, а це і доброчинність, і екологічні кроки. Звісно, власники тютюнових компаній та їхні посібники хотіли б, щоб журналісти розповідали про їхню доброчинну й природоохоронну діяльність. Представники тютюнової компанії розповідали про своє опікування окремо взятого національного природного парку, про запобігання курінню серед неповнолітніх… Виробники пива ділилися досвідом очищення міської території від сміття, , про просвітницькі програми на підтримку талановитих студентів, заходами з посилення контролю за продажем алкоголю неповнолітнім. На доказ своєї правильної громадської позиції демонструвався соціальний ролик, націлений проти вживання алкоголю, який наче у минулому році, якийсь непевний час крутився на якихось каналах. Чи може бути часточка цієї соціальної реклами щитом від реклами цигарок та пива, яка агресивним потоком суне в вуха й очі потенційному (а серед них діти й підлітки) споживачев? А в цей час на рівні дитячих очей в супермаркетах та відкрито у кожному кіоску маячить реклама цигарок та пива. Тож не диво, що свою марку тої чи іншої отрути дітлахи вибирають вже в 12-13 - річному віці. Результат: з-поміж київських дітей віком від 10 до 16 років до паління пристрастилися 37%. Більшість із них почали палити, не досягнувши 13 років. 20% столичних дітей щодня вживають алкоголь. 65% неповнолітніх курців засвідчили, що не мають жодних проблем з придбанням сигарет.

Однак в соціальних звітах виробників тютюнової продукції (усе як і має бути згідно КСВ) розписані різноманітні заходи по запобіганню куріння серед неповнолітніх. Отже галочка у графі Корпоративна Соціальна Відповідальність бізнесу поставлена. Така "філантропія", на думку підприємців, збалансовує інші реалії їхнього бізнесу, про які вони не люблять говорити.

Однак, якщо вже журналіст намагається бути об'єктивним, то має висвітлювати і їх. Наприклад, щодо сутності тютюнової продукції, яку ви не прочитаєте на пачці сигарет, навіть дрібним шрифтом: тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними. Найбільш небезпечною з хімічних речовин у сигаретах є смола, що викликає параліч очисного процесу в легенях і рак. Вона знижує ефективність імунної системи. Оксид вуглецю, безбарвний газ, що присутній у високих концентраціях у сигаретному димі, його підвищений рівень в крові курця зменшує спроможність крові переносити кисень. Монооксид вуглецю також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що призводить до серцевих нападів. І це лише окремі характеристики тютюнової продукції. Однак про це на семінарі говорити було б цілковитим моветоном.

Зрозуміло, що газетні площі, на яких гарними фарбами зображуються приклади філантропії тютюнових королів, коштує дорожче, ніж ті, що дають читачеві тверезу оцінку таких неестетичних реалій. Але йдеться вже про редакційну політику та моральність журналістів.

Подвійна мораль - це модно й зручно

І якщо вже дійсно говорити сьогодні про Корпоративну Соціальну відповідальність, то варто звернутися до такого солідного джерела, як доповідь під назвою "Роль ЗМІ у просуванні й скороченні вживання тютюну". Це солідна наукова праця, що складається з 684 сторінок, ґрунтується на рецензії більш ніж 1 000 розслідувань, проведених по всьому світу, в сфері маркетингу, психології, статистики, охорони здоров'я тощо. Ключові результати Доповіді стверджують, що маркетинг тютюну призводить до підвищення рівня його споживання. Наукові дані, що містяться у Доповіді, вказують на те, що навіть нетривала реклама тютюну може вплинути на дітей, маніпулюючи їхніми психологічними потребами у популярності серед своїх однолітків. Йдеться і про вплив на молодь з боку кінематографа, герої якого курять. Щодо так званих "кампаній з попередження паління серед молоді", які спонсорують тютюнові кампанії, вони у більшості випадків є неефективними, а то й призводять до протилежного ефекту. Дивно, що тютюнові магнати надмірно переймаються дитячим здоров'ям. Виникає питання: а хіба не дорослі курці вимирають мільйонами від канцерогенових забавок з тютюном? Мабуть, поки що "не дорослі" курці мають затуляти вуха й очі в момент агресивного рекламування продукту цієї кампанії і чекати свого 18-го Дня народження, щоб тоді вже цілком легально припасти вустами до жаданого тютюнового диму, як це робить армія жертв реклами.

Найефективнішим засобом у боротьбі з тютюнопалінням є всебічна заборона реклами й просування тютюну на ринок. Тютюнова промисловість працює також і над блокуванням інформаційних кампаній, націлених на боротьбу з вживанням тютюнових виробів.

Показово, що тютюнові корпорації виступають проти покарання курців штрафами за куріння в громадських місцях. Щоб завоювати ще більше симпатиків, тютюнові менеджери демонструють своє турботливе ставлення до довкілля. У соціальних звітах тютюнових корпорацій мало не на кожній сторінці граються словами "екологія", "здоровий спосіб життя", "екологічні кроки", "профілактика тютюнопаління", "філантропія"… Ігри у КСВ, адаптовані під свої бізнес-інтереси, пояснюються тим, що зокрема тютюнова галузь втрачає своїх споживачів. За даними Коаліції громадських організацій та ініціатив "За вільну від тютюнового диму Україну" кожного року 200 тисяч українців перестають вживати сигарети завдяки власному вибору, а ще 300 тисяч - через те, що вони вмирають. Щоб підтримувати рівень власного бізнесу, тютюновим компаніям потрібно щороку залучати до куріння 500 тисяч нових курців, єдиним ресурсом для цього є діти і молодь.

Механізми впливу на свідомість та підсвідомість потенційних жертв тютюнового диму та подвійні стандарти, якими оперують менеджери цієї галузі, мимохіть викликають паралельні асоціації: може, й наркобізнес варто зробити легальним, тоді б потекли до державного бюджету, та у різноманітні благочинні програми (згідно принципам КСО) ріки грошей, міняючи брудно-чорний колір на чистенький зелений. А оскільки сьогодні йдеться про легалізацію проституції та работоргівлі, то можна б на отримані з цих різновидів бізнесу кошти набудувати церков, порятувати природу від цілковитого плюндрування, а підростаюче покоління - від волаючої бездуховності.


НАША КАМПАНИЯ

 

«Форум спасения Киева» просит депутатов не спаивать свой народ: реклама пива лжёт