Warning: fopen(counters/19565_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Дороги-убивці та ялинкові жертвоприношення у Ватикані

 

Анжеліка КОМАРОВА, Спілка вільних журналістів «Природа над усе»

 

У вирі малих та великих новин минулого тижня запам’яталися дві, між якими, на перший погляд, немає нічого спільного. Перша новина – про прокладання лісових доріг, а друга – про ялинку, яку вирубали в українських Карпатах для святкування Різдва у Ватикані.

Господарники Сумщини, Рівненщини, Дніпропетровщини докладали про значущі успіхи у прокладанні інфраструктур, які сполучатимуть населені пункти, полегшать вивезення деревини і навіть… запобігатимуть розповсюдженню лісових пожеж. Селяни красно дякували чиновникам за чуйну турботу. І у цій ідилії не було місця хоча б натякам про те, як переноситиме техногенне навантаження ліс. Лояльні до лісової промисловості журналісти «5-го каналу» навіть не здогадалися запитати, чи не завдаватимуть шкоди природі автомагістралі, що розрізали цільність тіла лісу.
І навіть якщо не брати до уваги ту шкоду, яку нанесли лісоруби й автодорівці біорізноманіттю (мовляв, дороги важливіші), залишається ще одне питання: де захисні бар’єри, які могли б так-сяк урівноважити конфлікт людини з природою. У відеоматеріалі було чітко видно, що усі без винятку дороги не були оснащені захисними бар’єрами. А отже, звірина, що пересікатиме дороги, має величезний ризик потрапляти під колеса автомобілів.
І якщо господарникам чи селянам не зрозумілі почуття жалю до косуль, зайців, лисиць чи їжаків, то слід би подумати хоча б про людей, які гинутимуть в ДТП у сутичках з живими перешкодами.
Незрозуміло, коли нарешті в головах наших чиновників визріє необхідність піклуватися про природу. Мабуть в закордонних відрядженнях їм доводилося помічати захисні бар’єри уздовж доріг і навіть підземні переходи для жаб та інших малих тварин. Невже ж вони досі не помітили, що сучасна цивілізація прагне уникати протиріч з природою, хоча б з міркувань власного комфорту? «Так то ж у Європі!» – такий залізобетонний аргумент можна почути на виправдання неотесаності, невігластва, рутинності та душевної ліні.
І яку риму можна підібрати під слово «Європа», щоб визначити сьогодні місцезнаходження України? Неважко здогадатися.

Якщо у першій історії  під час будівництва доріг було винищено мільйони дерев (хоча це залишилося поза кадром), то у другій постраждало лише одне дерево, до того ж – найкраще, найвище в усіх українських Карпатах. А якщо точніше, то винищили не одне, а два унікальних українських дерева – на першому лише потренувались, настільки складним (і мабуть дуже недешевим) було його транспортування, а друге відвезли до Ватикану – в подарунок до католицького Різдва.
Здавалося б, для чого такі варварські ігрища? А для того, щоб потрафити забаганці, що залишив у спадок покійний понтифік. Авторитет Іоанна Павла ІІ (і не лише в католицькому світі) мабуть завадив нинішньому папі відмінити цей далекий від сучасної екологічної етики звичай приносити в жертву чи не найвищу у світі ялинку. Ймовірно, що якби Іоанн Павло був сьогодні живим та здоровим, та намагався б крокувати в ногу з часом, він відмовився б від свого власного започаткування. Адже вистачило йому гуманності й мудрості визнати, а точніше, офіційно затвердити те, що вже й так давно усім зрозуміле: наявність душі у тварин. Трохи запізнілий з огляду на сучасну зооетику захід, але католицька церква (як і усі церкви) – інституція консервативна.
Швидше за все, ці міркування видались би дивними для остарбайтерів, які працюють чорноробами в столиці католицизму і не схильні до таких чудасій, як глибинна екологія. Вони прийшли на відкриття ялинки, слухали рідних пісень у виконанні кількох українських колективів і були якусь мить щасливі як у дитинстві. Недалеко від них «утекли» й журналісти ТСН, які побачили у жертвоприношенні ялинки акт єднання народів, словом, з екрану лунали нотки майже радянського пафосу про дружбу народів.
Голоси народу звучали також і з «5-го каналу». Там заробітчанка крізь сльози сповіщала, що ця ялинка для неї – це щось таке рідне, на кшталт батьківщини… А хіба не кращий привід для патріотизму споглядати пейзаж рідних Карпат з живими, не вирубаними ялинками, маючи стабільну роботу з гідним заробітком?
Цей дешевий піар-хід про якесь «єднання» можна було б проводити, не жертвуючи унікальними деревами, які росли мабуть понад ціле століття, щоб потім бути принесеними в жертву на чужій землі, заради чиїхось політичних інтересів.
На жаль, хор ошуканих державою і виштовхнутих злиднями на чужину людей не відчуває фальші у запропонованій їм партитурі. І журналісти так просякли інтернаціональним пафосом, що забули про те, що цивілізований світ надає перевагу штучним ялинкам.
У третьому тисячолітті хотілося б чути і від журналістів, і від української спільноти голоси з більш сучасними інтонаціями. Можливо, тоді і у Ватикані переглянули б ставлення до застарілої традиції. Адже навіть київські очільники спромоглися нарешті відмовитися від цього дикунства. Можливо, якби ноту здорового глузду додали і українські екологи. Але де вони? У яких лісах заблукали? А-у-у!

 

 

 

0


Опубликовать