:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Сланцевий газ – різдвяний подарунок від Уряду! 

Тетяна ТИМОЧКО

 

Як стало відомо, Кабінет Міністрів України планує 3 січня 2013 року затвердити Угоду про розподіл продукції з компаніями Chevron, Shell та ExxonMobil на видобування вуглеводнів на Олеській, Юзівській та Скіфський ділянках.

Цей проект неоднозначно сприймається українським суспільством.

Науковці, громадськість занепокоєні негативними наслідками та ризиками для довкілля. На відміну від європейських країн, українські урядовці протягом останніх 8 місяців намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без ґрунтовного дослідження наслідків видобування, обговорення та врахування точки зору місцевих громад, їх представницьких органів. Ігноруються застереження науковців-екологів та переважної більшості екологічних громадських організацій.

Десятки зустрічей, дискусій, протестних акцій, прес-конференцій, інформації в ЗМІ завершились 12 грудня 2012 р. проведенням національного круглого столу (детальніше – http://www.ecoleague.net/5623003-169-2669.html).

У засіданні взяли участь представники усіх регіонів України – народні депутати, провідні українські науковці, фахівці у галузі геології, енергетики, представники місцевих громад, громадських природоохоронних організацій, засобів масової інформації, та сформували спільне бачення – Національну платформу щодо оцінки негативних наслідків для довкілля та життєдіяльності населення від видобування сланцевого газу в Україні (детальніше – http://www.ecoleague.net/5623003-169-2674.html).

Вже розпочато національну кампанію «Ні – сланцевому газу в Україні», в рамках якої відбуваються інформаційні акції, роз’яснювальна робота з місцевими громадами, збір підписів проти видобування сланцевого газу в Україні.

Закликаємо усіх, хто усвідомлює свою відповідальність перед нинішнім та прийдешніми поколіннями та прагне захистити природне середовище, направити листи і телеграми на адресу Уряду України (Кабінет Міністрів України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) з вимогою припинити реалізацію проекту з видобування сланцевого газу, який є небезпечним для довкілля та життєдіяльності громадян України.

 

З повагою,

голова Всеукраїнської екологічної ліги

Т. Тимочко



Національний круглий стіл
«Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті
сучасних екологічних проблем в Україні»

12 грудня 2012 р. у Києві відбувся Національний круглий стіл «Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні».
У засіданні взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики, представники місцевих громад та громадських природоохоронних організацій.
Серед питань, які були підняті на засіданні Національного круглого столу і викликали найбільш жваві дискусії: стан інформування місцевих громад та участь громадськості у процесі прийняття рішення щодо видобутку; екологічні наслідки видобування сланцевого газу; економічні та соціальні аспекти видобування сланцевого газу; потенціал енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики на шляху досягнення енергетичної безпеки України.
На відміну від європейських країн, де відбуваються дослідження технології гідророзриву пласта для видобування нетрадиційного газу, чи тих же США, які вже кілька років застосовують ці технології, при достатньо жорсткому дотриманні вже розроблених екологічних нормативів, українські урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без врахування точки зору місцевих громад, їх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості екологічних громадських організацій.
Про це у своїх виступах неодноразово наголошували учасники засідання. Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що екологічні, та соціально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій видобування є значними. Перш за все, це – загроза для існування природних ландшафтів та родючих ґрунтів. Крім того розробки потребуватимуть вилучення значних об’ємів води (якої в Україні і зараз не вистачає, навіть для питних потреб) – від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину. Вона висловила позицію Всеукраїнської екологічної ліги щодо необхідності заборони розвідки та видобування сланцевого газу на територіях, які вже є техногенно навантаженими або мають природну цінність
Науковці та фахівці представили науково-обгрунтовану позицію щодо ризиків та негативних наслідків видобування сланцевого газу в Україні.
Доктор технічних наук Євген Олександрович Яковлєв, головний науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, вказав на основні фактори геологічної агресивності технології гідророзриву, короткий період функціонування свердловин, загрози техногенних землетрусів, можливість довгострокової висхідної міграції хімреагентів у водоносні горизонти.
Олександра Кужель, народний депутат України, назвала проекти розробки покладів сланцевого газу «національною зрадою», оскільки вважає таку діяльність небезпечною для довкілля і життя людей. Депутат також вказала на непрозорий характер розподілу прибутків від видобутку, згадавши журналістські розслідування щодо компанії «СПК-Геосервіс», яка є одним з учасників договору. Вона закликала накласти мораторій на проведення розвідки та видобування сланцевого газу, провести відповідні екологічні дослідження та експертизи, на підставі яких провести референдум.
Народний депутат України Ірина Сех, яка очолювала комісію з питань екології Львівської обласної ради, розповіла про історію протистояння місцевої влади з урядом. За її словами, включення Олеської площі до переліку ділянок надр, що можуть надаватися в користування на умовах Угоди про розподіл продукції, відбулося без жодного погодження чи консультацій з місцевими громадами. Особливе обурення викликають зміни до законодавства (зокрема, Кодексу про надра та Закону «Про угоди про розподіл продукції»), які виключили місцеві ради з переліку суб’єктів, які повинні давати погодження на розробку корисних копалин, встановили особливий порядок набуття права власності на землю та відмінний від загального режим фінансової звітності, а також скасували обов’язковість проведення тендерних процедур.
Академік НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Григорович Руденко зазначив, що обрані для розробки нетрадиційного газу площі мають високу щільність населення, розгалужену соціальну інфраструктуру, складні умови проживання населення. Вже зараз особливу стурбованість викликає значний техногенний вплив на ці території від викидів в атмосферне повітря, міграції токсичних речовин у водному середовищі ландшафтів, зміни мінералізації ґрунтових вод. На жаль, в межі планованих ділянок для видобування попали і частина території об’єктів природно-заповідного фонду. Все ці чинники заперечують будь-яку нову техногенну діяльність на цих ділянках.
Доктор геологічних наук, професор Волкова Тетяна Петрівна, яка очолює кафедру корисних копалин та екологічної геології Донецького національного технічного університету, закликала провести оцінку рентабельності та економічної обґрунтованості видобутку сланцевого газу. Ситуація у Донбасі, де відчуваються екологічні наслідки і від вуглевидобутку, і від затоплення непрацюючих шахт, вимагає проведення робіт з утилізації метану вугільних пластів як альтернативи ризикам, які несе нетрадиційний газ. Науковець згадала про розроблену систему оцінки можливостей видобування газу з вугільних товщ, яка поки не використовується.
Про власні напрацювання повідомила також доктор біологічних наук, професор Алла Іванівна Горова, завідувач кафедри екології Національного гірничого університету. Розроблена за її участі методологія оцінки і соціо-екологічного моніторингу дозволяє визначити наслідки комплексу шкідливих речовин та впливів на людину та її здоров’я.
Правові питання проаналізував Сергій Размєтаєв, кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологічного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. На його переконання, інвестори використовують визначений законодавством статус геологорозвідувальних робіт, щоб не оформляти низку документів: дозвіл на користування надрами, гірничий відвід, відведення земельної ділянки, проекти свердловин тощо. «Але що там вивчати? Це давно досліджена ділянка, всі геологічні дані занесені у реєстр. Зараз відбувається під виглядом розвідки практично безкоштовне використання надр», – заявив юрист.
Відсутність адекватних результатів аналізу геологічних даних стурбувала і доктора геологічних наук Дмитра Сергійовича Пікареню, професора кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського державного технічного університету. За його твердженням, можливими наслідками гідророзриву в тріщинуватих породах з’єднання Донецького басейну з Українським кристалічним щитом можуть стати сейсмічні явища, які проявляться через 20-40 років після проведення робіт.
Фахівець з екологічної журналістики Валерій Ловчиновський заявив про відсутність повних економічних розрахунків, які б демонстрували вигоди розробки сланцевого газу для місцевих громад. «Ми маємо зберегти цей ресурс до того часу, коли його можна буде видобувати безпечно», – сказав він, вказуючи на недосконалість технологій, які загрожують навколишньому середовищу.
Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру України, акцентував увагу на потребі донесення проблематики до пересічних громадян, як це роблять активісти по всьому світу.
Серед загроз також згадувалися: недостатній рівень дослідженості газоносних порід, порушення правил поводження з хімічними речовинами та будівництва свердловин, відсутність технологій та підприємств, які можуть переробляти забруднені відпрацьовані води, відсутність адекватної підтвердженої науковими дослідженнями  інформації про екологічні ризики.
Однією з чергових проблем, що постають під час розгляду питання видобутку сланцевих газів в Україні, стає інформування місцевих громад та населення територій, на яких планується вести видобуток. Про це у своїх виступах зазначили кандидат технічних наук Грицишин Петро Михайлович, доцент Львівського аграрного університету, та Марчук Олег, представник Івано-Франківської обласної організації Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи». Вони відмітили, що в Україні громадськість взагалі намагаються залишити поза процесом, усуваючи її від намагання отримати будь яку інформацію.
Бабченко Раїса Петрівна, викладачка Макіївського професійно-технічного училища сфери послуг, представила думку громади Донбаського регіону та зазначила, що на цій техногенно навантаженій місцевості не може навіть йти мова про додатковий тиск на довкілля, та що необхідно звернути уваги на потенціал видобутку та використання шахтного метану.
В свою чергу, Владислав Белан, магістрант Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, також відмітив ряд негативних наслідків планованого видобутку та наголосив на необхідності заборони видобування сланцевого газу в Україні.
Учасники національного круглого столу ухвалили відповідне рішення, наголосили на необхідності активних дій та публічних акцій, акцентуючи увагу на збиранні підписів для оголошення мораторію на розвідку та видобування сланцевих газів.

Відозва
Національного круглого столу
«Міфи та реалії видобування сланцевого газу
в контексті сучасних екологічних проблем в Україні»

12 грудня 2012 р.

Уряд України планує розпочати видобування сланцевого газу. При цьому, на відміну від європейських країн, урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без урахування думки місцевих громад, їхніх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості природоохоронних громадських організацій.
На думку експертів, екологічні ризики від видобування сланцевого газу з використанням технології гідророзриву (hydrofracking) є значними у близькій і загрозливими у довгостроковій перспективі.
Технологія гідророзриву передбачає створення системи свердловин (8–15 на 1 км2). Спочатку відбувається вертикальне буріння, далі свердловину бурять відповідно до нахилу пласта. Після закінчення у свердловину під величезним тиском (до 1500 атм) закачують технологічний розчин – суміш води, піску та хімічних речовин, що спричиняє гідророзрив (утворення великої кількості тріщин) пласта та вивільнення газу.
Після зниження тиску більша частина води з утворених тріщин піднімається на поверхню, а пісок, не даючи тріщинам закриватися, забезпечує витік газу. Як свідчить практика, у зоні гідророзриву залишається 10–20 % початкового об’єму технологічних розчинів.
Основними екологічними загрозами та недоліками розвідки і видобування сланцевого газу є:
1. Значне порушення поверхні, втрата природних ландшафтів, вилучення великих земельних площ з ризиком незворотної втрати родючих ґрунтів.
2. Вилучення значних об’ємів води (від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину), якої в Україні нині не вистачає навіть для питних потреб. На Олеській площі планованого видобутку зараз знаходяться основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини Львівської області, в тому числі й міста Львова. Є загроза втрати стратегічних запасів підземних вод Харківської та Донецької областей у межах Юзівської площі, а також можливого забруднення річки Сіверський Донець.
3. Застосування технології гідророзриву з використанням хімічних речовин, небезпечних для довкілля, може призвести до забруднення водоносних горизонтів і втрати підземних питних джерел. Очевидними є технологічні проблеми зберігання і очищення сотень тисяч тонн забруднених вод за відсутності підприємств, що можуть знешкоджувати такі відходи. В Україні не розроблено екологічні нормативи для частини хімічних речовин, які застосовують у процесі буріння, випробування та експлуатації свердловин, та приховується інформація про те, які саме хімічні речовини будуть використані.
4. Існує велика ймовірність виникнення деформацій поверхні, підвищення сейсмострушуваності  (так звані техногенні землетруси). Як свідчать дослідження українських геологів, геологічне середовище планованих для видобування площ має значну кількість розломів, воно техногенно порушене вугільними шахтами та нафтогазовими свердловинами. Тому застосування гідророзриву в таких умовах може призвести до неконтрольованого поширення технологічних рідин та газів у геологічному середовищі.
5. Межі Олеської та Юзівської площ накладаються на об’єкти природно-заповідного фонду, де виявлено рідкісні види флори і фауни, занесені не лише до Червоної книги України, а й Європейських списків. Цінні рекреаційні території мають потужний оздоровчий потенціал, тут є також родовища цілющих мінеральних вод.
Слід наголосити, що на територіях, запланованих для розробки сланцевого газу, густота населених пунктів є надзвичайно високою. На Юзівській площі проживає майже 2,9 млн осіб, безпосередньо на газодобувних територіях – понад 714 тис. осіб. Населеність Олеської площі перевищує 2,3 млн осіб, безпосередньо у зоні видобування проживають близько 750 тис. осіб.
Сумнівними є й економічні вигоди для нашої держави від видобування сланцевого газу. Українські урядовці аргументують необхідність розробки родовищ прагненням позбавитися енергетичної залежності. Але свідомо замовчують, що значно більший потенціал для досягнення енергетичної незалежності України зосереджений в енергозбереженні та підвищенні енергоефективності економіки. Сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачається енергоносіїв у 4–5 разів більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії лише у комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання газу на 30–40 %. Крім того, Україна може використовувати газ метан, прогнозні запаси якого становлять 5–10 трлн м3, при цьому значна кількість його викидається в атмосферу і зумовлює процес глобального потепління. Україна також має значні не розроблені поклади природного газу, що залягає на великих глибинах. І, нарешті, державі необхідно стимулювати розвиток відновлюваної енергетики, зокрема сонячної, вітрової та біоенергетики.
Стурбованість викликає недосконале українське законодавство в галузі видобування корисних копалин. Зокрема, процедури, технології видобування та спеціальні вимоги щодо сланцевого газу не регламентуються правовими нормами. Натомість, активно лобіюються новації в законодавстві, які спрощують процедуру відведення земельних ділянок для видобування корисних копалин, ліквідовано процедуру держаної екологічної експертизи, обмежено участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень, скорочуються повноваження місцевих органів влади.
За останні місяці відбулися події, які демонструють силові підходи урядових структур щодо інформування громадян України про плановане видобування та залучення громадськості до прийняття екологічно важливих рішень. У серпні 2012 року Міністр екології та природних ресурсів України незаконно ліквідував Громадську раду всеукраїнських природоохоронних організацій, яка висловила своє негативне ставлення до видобування сланцевого газу в Україні. Дуже швидко за наказом Міністра була створена інша «конструктивна до Міністерства» Громадська рада, яка слухняно вирішила підтримати дії Уряду та Мінприроди щодо збільшення видобутку нетрадиційного газу та укладання угод про розподіл продукції. Тепер у планах Міністерства – ліквідація Оргуського інформаційно-тренінгового центру, створеного на виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція). Ці приклади підтверджують, що прийняття рішення про початок видобування сланцевого газу в Україні відбувається не демократично, з обмеженням у правах громадських організацій, без ґрунтовних наукових досліджень та інформування про екологічні ризики для довкілля.
Учасники національного круглого столу – представники різних регіонів України, місцевих громад, провідні вчені, фахівці з питань екологічної безпеки, народні депутати України, члени громадських природоохоронних організацій, засобів масової інформації, усвідомлюючи свою відповідальність за стан довкілля в Україні, сформували Національну платформу щодо оцінки негативних наслідків для довкілля та життєдіяльності населення від видобування сланцевого газу в Україні та пропонують:

  1. Розпочати національну кампанію «Ні видобуванню сланцевого газу в Україні!».
  2. Звернутися до Уряду та Верховної Ради України з вимогою оголосити мораторій і не дозволяти розвідку та видобування сланцевого газу на території України.
  3. Зобов’язати Уряд і Верховну Раду України:

– забезпечити проведення повного комплексу наукових досліджень щодо можливих ризиків та негативних наслідків видобутку сланцевого газу;
– ухвалити дієві нормативно-правові акти щодо стимулювання енергозбереження та підвищення енергоефективності усіх секторів економіки;
– стимулювати розвиток української енергетики в напрямі підтримки відновлюваної енергетики, зокрема сонячної, вітрової, біоенергетики, використання шахтного метану.

    • Вимагати від Кабінету Міністрів України оприлюднення тексту угод з компаніями Chevron і Shell про розподіл продукції на видобуток вуглеводнів на Олеській і Юзівській площах.
    • Закликати всі громадські організації активізувати інформаційну роботу з місцевими громадами, органами місцевого самоврядування, ЗМІ з метою роз’яснення негативних наслідків видобутку сланцевого газу в Україні.
    • Звернутися з пропозицією щодо координації зусиль до лідерів світових та європейських протестних кампаній, зокрема, всесвітньої акції «Global Frackdown».

     


    0


    Опубликовать