Warning: fopen(counters/20962_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

У Києві розвіювали ілюзії щодо євроінтеграції (фото)

 

Віталій ДУДІН, «Ліва опозиція» 

 


11 червня 2013 р. у київському Будинку вчителя відбулась панельна дискусія «Вкрадена Європа (проблеми Європейського Союзу)» в рамках наукової конференції «Кінець неолібералізму». Експерти торкнулись загроз неоліберальної політики у ЄС та перспектив її подолання.


11 червня 2013 року у київському Будинку вчителя відбулась панельна дискусія «Вкрадена Європа (проблеми Європейського Союзу)» в рамках наукової конференції «Кінець неолібералізму». Експерти торкнулись загроз неоліберальної політики у ЄС та перспектив її подолання. Одним із співорганізаторів заходу виступило соціалістичне об’єднання «Ліва опозиція». Усього його відвідали близько 100 осіб.

Крістоф Агітон, один із засновників ATTAC-Франція, констатував, що на сьогодні Європейський Союз виступає одним із локомотивів неолібералізму — саме цей інститут просуває ідеї комерціалізації всіх сфер життя та приватизації. Він наголосив, що передумовою для утворення Європейського Союзу у 50-их роках ХХ століття була благородна мета — бажання покласти кінець ворожнечі між Францією та Німеччиною. Тривалий час уряди країн Західної Європи могли підтримувати високий рівень життя населення, але утворення ЄС у сучасному вигляді означала наступ на права трудящих. Маастрихтський, а згодом Лісабонський договір зафіксували «соціально-державний переворот у Західній Європі». «Маастрихтський договір каже про те, що соціальні гарантії та соціальні завоювання, та й до речі економічні правила, на яких була збудована європейська модель — скасовуються. Сутність полягала в тому, що Західна Європа віднині не буде відрізнятись від США», — пояснив Борис Кагарлицький, директор Інституту глобалізації та соціальних рухів (Росія). Також він зазначив, що політичним фактором формування «демократичного, соціально-орієнтованого західного капіталізму» була холодна війна та існування СРСР.

Нікола Буллард, експерт ініціативи «Focus on the global South» (Австралія), підкреслила, що засобом підтримки неоліберального порядку є політика Міжнародного валютного фонду та Всесвітнього банку: вони надають кредити лише країнам, які впровадить весь комплекс необхідних реформ.

Міхал Сутовскі, публіцист і політолог з видання Krytyca Polyticzna (Польща), розповів про специфіку утвердження неолібералізму на теренах пост-соціалістичних країн: в цьому регіоні вона сприймалась як «остання утопія». Такий фетишистський погляд на євроінтеграцію зберігається і в Україні. Польські працівники мріяли про високі зарплати, бізнес — про низькі податки, а влада — соціальну стабільність, зазначив він. Але на практиці Польща перетворилась на деіндустріалізовану внутрішню периферію ЄС, що залежить від експорту до Німеччини. Близько 1,5 млн. поляків працюють взагалі за кордоном. Зупинити постійну деградацію і падіння рівня життя може низовий тиск з метою впровадження «неокейнсіанської моделі в економіці» та подальше впровадження «більш радикального і егалітарного ладу».

 

До питання щодо альтернативи підійшов Б.Кагарлицький. Він звів формулу перетворень до наступних — демократизація влади, «економіка дорогої праці» та посилення суспільного сектору в економіці під демократичним контролем суспільства.

Підсумовуючи модератор дискусії, редактор часопису “Політична критика” (Україна) Василь Черепанін, зазначив, що для системних змін потрібна постійна робота лівих та соціальних рухів із суспільством. Не потрібно сподіватись на чудодійну силу стихійний вуличних рухів типу «Occupy» у США чи «Indignados» в Іспанії. То чи означає це, що потрібно будувати партію? «Партія має право на існування, але лише як елемент широкого соціального руху », — додав Б.Кагарлицький.

Василь Колташов, керівник Центру економічних досліджень Інституту глобалізації та соціальних рухів (Росія), відзначив у коментарі для GASLO.INFO, що, не зважаючи на недоліки ЄС, Митний Союз не є альтернативою, особливо після вступу РФ до Світової організації торгівлі. МС паралізований через неоліберальну політику Росії, Казахстану та частково Білорусії, через їх орієнтацію на стандарти СОТ. «Митний союз не має сенсу в існуванні, якщо він не знаходиться у стані економічної війни з СОТ», — вважає Василь Колташов.

11-12 червня в Києві в рамках міжнародної ініціативи «Пост-глобалізація» та за підтримки Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки Національної Академії Наук України, Конфедерації вільних профспілок України, Центру візуальної культури та Центру дослідження суспільства пройшла конференція «Кінець неолібералізму».


Борис КАГАРЛИЦЬКИЙ, директор Інституту глобалізації та соціальних рухів (Росія):

— Розгорнути зворотній процес в економіці неможливо ринковими методами. Це неможливо зробити і в умовах вільного ринку, і стимулюванням приватного бізнесу. Можливо, сумарно увесь клас підприємців скаже: «Коли всі піднімуть зарплату й тим самим піднімуть сукупний попит — нам це буде вигідно». Але в процесі кожен підприємець, який буде першим піднімати заробітну плату, — програватиме. Тому логіка інтересів конкретного капіталіста знаходиться в суперечності, як не парадоксально, з логікою порятунку капіталізму. Без радикальної участі держави в економіці, без створення сильного державного сектору в економці, без того, щоб державний сектор знаходився під жорстким контролем суспільства і слугував саме суспільним інтересам, а не бюрократії, без значних демократичних перетворень, — прогрес неможливий.

 

Джерело: http://gaslo.info/?p=3703

 

 


0


Опубликовать