Warning: fopen(counters/21556_cnt.php) [function.fopen]: failed to open stream: Permission denied in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 16

Warning: fwrite(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 17

Warning: fclose(): supplied argument is not a valid stream resource in /usr/home/iwtbteam/data/www/forumspaskiev.org.ua/_counter.php on line 18
:: О нас ::
 
 
AddWeb.ru - раскрутка сайта, 

продвижение сайта
Rambler's Top100 Рисунки, кроссворды, анекдоты, шутки, филателия, нумизматика, ноты для фортепиано, математика, каталог сайтов

Счётчик:
хостов сегодня | хитов сегодня
хитов всего Украина онлайн Неофіційна газета Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Дерибан Збережи старий Київ ОЛЕГ АНДРОС SOS-animals Green Art ????? Банер Соломенка Здорова Україна
См. новые поступления
в раздел "Карикатуры"

   
НА ГЛАВНУЮ   НА ФОРУМ   ГОСТЕВАЯ
Анонс

Верховна Рада України дозволила забудовувати ліси і вирубати заповідники на прохання Януковича

 

 

Олексій ВАСИЛЮК, Софія ШУТЯК

 

 


Покращення покращень, або чи все то добре, що гарно піариться? 

9 квітня Верховна Рада України розглянула та ухвалила Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру", який ще 27.06.2013 року був поданий екс-президентом України Віктором Януковичем.

Прийнятим законом змінюються або ліквідуються процедури надання дозволів на більшість видів діяльності, які вливають на довкілля. Серед іншого – спрощення процедури вирубки заповідників та забудови лісів, отримання дозволу на спецводокористування, управління відходами тощо.

 

Законом  внесено зміни до низки законодавчих актів України (всього 37 найменувань), згідно з якими скорочено кількість документів дозвільного характеру, передбачених у спеціальних законодавчих актах та включених до Переліку документів дозвільного характеру.

 

1.      Ліси і заповідники

Серед іншого, законопроект дозволяє проводити санітарні рубки в природних заповідниках, не погоджуючи їх із Міністерством екології та природних ресурсів України. відповідні зміни внесені до ст.16 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

«Саме природні заповідники є  єдиною недоторканою категорією природно-заповідного фонду, в них заборонена будь-яка господарська діяльність. Натомість, лісова галузь в Україні  в останні роки налагодила хитру систему санітарних рубок, в результаті якої більше половини деревини в Україні вирубається під виглядом санітарних заходів а продається – як ділова деревина. Не можна було робити це лише в природних заповідниках. Тепер і це обмеження зняте». – коментує законодавчу зміну заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Негативні наслідки тягнуть і внесені законом зміни до Лісового кодексу України. Так, зі статті 57 кодексу виключається частина про те, що зміну цільового призначення земельних лісових ділянок слід здійснювати за погодженням з органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Зі статті 61 кодексу виключається, що Мінприроди має погоджувати і визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, а проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об'єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і в порядку, що встановлюються законом.

Також,  до  ст. 62, що регулює питання  використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин, прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства внесені зміни, в результаті яких така діяльність більше не потребує висновків Мінприроди.

«Без сумніву, подача такого законопроекту від імені екс-президента Януковича виказує лоббі екс-голови Держлісагенства В.Сівця, відомого як противника заповідної справи та «автора» провідника системи санітарних рубок; кампаній-лоббістів видобутку сланцевого газу, яким заважають ліси для спорудження свердловин та можновладців, для яких актуальною є «проблема» протизаконності будівництва маєтків у лісі». – додає Василюк.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Олексій Василюк, vasyliuk@gmail.com

 

2.      Спецводокористування

Зміни, які внесені у Кодекс про надра та Водний кодекс, не вирішують наболілої проблеми подвійності дозволів на спецводокористування. Позитивним є лише встановлення строку розгляду документів та його видачі (30 днів). Проте, це стосується лише дозволу на спецводокористування передбаченого Водним кодексом. Кодекс про надра і надалі містить статтю 21, яка передбачає отримання спецдозволу на видобування прісних підземних вод.

 Не вирішеними залишились питання строків на які видається дозвіл на спецводокористування. Частиною другоюстатті 50 Водного кодексу України визначено:

Спеціальне водокористування може  бути  короткостроковим  (до трьох років) або  довгостроковим  (від трьох  до  двадцяти  п'яти років).

Ідентичне положення щодо строків спеціального водокористування визначене п.6 «Порядку  погодження  та  видачі дозволів на спеціальне водокористування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321.

У той-же час у нормативно-правовому полі відсутні критерії, які визначають строк конкретного спецводокористування.

Як результат, уповноважені органи здебільшого видають дозволи на спеціальне водокористування на строк 3-5 років, що тягне за собою додаткові непродуктивні витрати водокористувачів на розробку необхідних документів та одержання нових дозволів на спеціальне водокористування.

Доцільно у загальному випадку видавати довгострокові дозволи на спеціальне водокористування на строк 15-25 років та визначити критерії, при яких строк таких дозволів може бути встановлений менший строк дії таких дозволів.

Надалі у ст. 23 Кодексу України «Про надра» міститься положення, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Землевласниками та землекористувачами можуть бути фізичні та юридичні особи, у тому числі суб’єкти господарювання.

У правовому полі України відсутнє тлумачення терміну «господарсько-побутові потреби» у розрізі суб’єктів господарювання, тому контролюючі органи доволі часто виставляються претензії до суб’єктів господарювання за використання води на потреби, які, на думку контролюючих органів, не мають статусу господарсько-побутових.

Зокрема, на думку окремих органів виконавчої влади, використання води на виробничі потреби (опалення, протипожежні потреби, тощо) тягне за собою необхідність одержання спеціального дозволу на видобування прісних підземних вод.

В результаті чого, навіть при використанні мізерних обсягів підземних вод на виробничі потреби, суб’єкти господарювання додатково до дозволу на спеціальне водокористування повинні проводити розвідку запасів підземних вод, затверджувати такі запаси та одержувати спеціальний дозвіл на видобування прісних підземних вод за процедурою, визначеною «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.

Для ряду малих водокористувачів такі витрати є непідйомними.

Об’єктивно на сьогодні і надалі при видобування підземних вод існує два документи дозвільного характеру – дозвіл на спец водокористування (Водний кодекс) та спецдозвіл на видобування підземних вод (кодекс про надра) і новоприйнятий закон цього питання не вирішив.

 

Як наслідок, народні депутати спростили процедуру будівництво (реконструкція) об'єктів підвищеної небезпеки у Законі України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» чим зробили її менш екологічною. Закон містить ще багато «покращень».

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Софія Шутяк, sofiya.shutiak@gmail.com


 

 


0



Опубликовать